-
1 коротка вуздечка язика
ankyloglossia, tongue-tie, short frenulum -
2 закусывать
закусатьI. 1) кого (загрызать, заедать) - загризати, загризти, заїдати, заїсти кого;2) почати (взяти, стати) кусати що. Он -сал губы - він почав (узяв) кусати губи.II. Закусывать, закусить -1) что - закушувати (закусувати, закусювати), закусити (напр., губу, язика). [Руфін закушує з досади губу (Л. Укр.). Неласкаво одгризнувсь я, закусуючи губу (Крим.)]. Он больно -сил язык - він боляче прикусив (укусив) язика. -сить язык (замолкнуть) - прикусити язика (язик), укуситися за язик. -сить удила - заїсти (стиснути) вудила, вгризтися в вудила;2) что (заедать) - закушу[сю]вати, закусити чим, заїдати, заїсти чим; (теснее: завтракать) снідати, поснідати; (вообще подкрепиться) підживлятися, підживитися. [Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув (Котл.). Довго що випивали та закусювали (Грінч.). Оддала хазяйці чарку в руки, закусивши хлібом та салом (Н.-Лев.). Сидить собі коло столу, вишняк попиває, що висмалить, їдну чарку, то і заїдає (Руданськ.)]. По первой не -вают - по одній (по першій) не закушують (Номис). Закушенный - закушений, прикушений, заїджений.* * *I несов.; сов. - закус`ить( зажимать зубами) заку́шувати и заку́сувати, закуси́ти, -кушу́, -ку́сишII несов.; сов. - закус`ить\закусывать сить язы́к — перен. прикуси́ти язика́ (язи́к), удержа́ти язика́ (язи́к) [за зуба́ми], припну́ти язика́ (язи́к)
1) (есть немного, наскоро) заку́сувати, закуси́ти, -кушу́, -ку́сиш, перехо́плювати, перехопи́ти; сов. попої́сти, -ї́м, -їси́; ( перед обедом) підобі́дувати, -дую, -дуєш, підобі́дати; ( перед ужином) підвече́рювати, -рюю, -рюєш и підвечі́ркувати, підвече́ряти; (сов.: перед завтраком) підсні́дати2) (заедать выпитое, съеденное) заку́шувати и заку́сувати, закуси́ти, заїда́ти, заї́сти3) ( надкусывать) надку́шувати, надкуси́ти -
3 tongue
1. n1) язик2) мова3) манера говоритиrough tongue — фуба мова, брутальність
4) язик (страва)5) щось, що нагадує за формою язик6) геогр. коса7) стрілка терезів8) тех. шпунт, шип, гребінь9) дишло10) зал. вістря стрілки11) тех. хвостовикon the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх
to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)
to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)
to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати
to keep a civil tongue in one's head — бути ввічливим (чемним), уникати грубощів
to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити
his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило
to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати
he knows much who knows how to hold his tongue — присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото
2. v1) розмовляти, базікати2) говорити, вимовляти3) лаяти, ганьбити4) лизати5) буд. з'єднувати у шпунт* * *I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
4 tongue-shaped
adjщо має форму язика; у вигляді язика* * *aщо має форму язика; у вигляді язика -
5 tongue
I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
6 glossotomy
-
7 вываливать
-ся, вывалить, -ся вивалювати, -ся, вивалити, -ся, вивертати, -ся, вивернути, -ся, викидати, -ся, викинути, -ся; (выпадать, выпасть) випадати, випасти, повипадати. [Мені всі зуби геть повипадали (Крим.)]. Вываливать язык - висолоплювати, висолопити (язика). Вываленный - вивалений, вивернутий, висолоплений.* * *I несов.; сов. - в`ывалить(валя, удалять откуда л.) вива́лювати, ви́валити и мног. повива́люватиII несов.; сов. - в`ывалять\вываливать язык — висоло́плювати, ви́солопити язика́ (язи́к), вива́лювати, ви́валити язика́ (язи́к)
(валяя, пачкать в чем-л.) вива́лювати, ви́валяти и мног. повива́лювати, вика́чувати, ви́качати и мног. повика́чувати, сов. уваля́ти, укача́ти -
8 прикусывать
прикусить прикушувати, прикусити чого и що. -сить язык - прикусити (укусити) язика, укуситися за язик. Прикушенный - прикушений.* * *несов.; сов. - прикус`итьприку́шувати, прикуси́типрикуси́ть язы́к — перен. припну́ти (прикуси́ти) язи́к (язика́), удержа́ти язика́ [за зуба́ми]
-
9 диль
1. язик.2. мова ВН-К, СГСК; мен аннамайым сизин дилинизи я не розумію вашої мови СГС; … дили бағланый він втрачає мову, йому зав'язує язика СК; диль йарасы рана словом, від язика СЛ; диль сахламовчати, не розказувати, ховати язика М; диле тӱш- потрапити на язик, стати об'єктом пліток У; дилине хурбан олайым я виконаю все, що ти попросиш, стану пожертвою твоєму язикові СК; пор. тиль. -
10 язик
ч1) анат. tongue; обкладенийзапалення язика мед. — glossitis
показувати язик(а) — to put out one's tongue (лікарю - to; дражнячи когось - at)
прикусити язик(а) — to bite one's tongue; to hold one's tongue
2) кул. tongue3) військ. information prisoner, prisoner who will talk ( will provide information when interrogated)4) ( дзвона) clapper, striker5) (те, що має подовжену форму) tongue6) метеор. wedge7) -
11 blade
1. n1) лезо2) клинок3) довгий, вузький листок; стеблина, травинка4) бот. листяна пластинка5) лопать (весла, пропелера)6) крило (вентилятора)1) анат., фон. передня частина язика8) розм. моторний хлопецьa knowing blade — пройда, пройдисвіт
2. adj фон.передньоязичний3. v1) вставляти лезо (у бритву)2) пускати пагони3) зчищати грязь (гравій) бульдозером4) розм. рвати траву* * *I n1) лезо; клинок2) фехтувальник3) довгий, вузький лист; пагін, стеблинка4) бoт. листова пластинка5) лопать; лопатка; eл. ніж ( рубильника); крило (вентилятора, семафора)8) cпeц. лопасть, крило ( обтюратора)9) aнaт., фон. передня частина язика10) cл. ( спритний) хлопецьII va
(young) blade — франт1) насаджувати, настромлювати лезо3) зчищати бруд, гравій бульдозером4) дiaл. рвати траву -
12 bridle
1. n1) вуздечка; повід (тж перен.)to give a horse the bridle — попустити поводи; дати повну волю
2) перен. стримуюче начало; перешкода; уздаto put a bridle on smb. — стримувати (приборкувати) когось
3) металева рама з кляпом (знаряддя покарання)4) анат. уздечка (язика)5) тех. ресорний хомут; затяжка2. v1) загнуздувати2) приборкувати, стримувати3) (bridle up) задаватися, гнути кирпу; зазнаватися4) обурюватися, висловлювати обурення* * *I n1) вуздечка, узда2) стримуюче начало; перешкода3) = branks4) aнaт. вуздечка ( язика)5) тex. ресорний хомут, затяжка6) eл. короткий відрізок провода7) мop. бридельII v1) загнуздувати2) приборкувати, стримувати3) (звич. bridle up) задирати ніс, величатися, бундючитися; обурюватися, виражати обурення -
13 glossitis
n мед.запалення язика* * *n; мед.глосит, запалення язика -
14 lingual
adj1) анат. що стосується язика, язиковий2) лінгв. мовний* * *a1) aнaт. який відноситься до язика, язичний2) лiнгв. мовний3) компонент складного слова bilingual двомовний -
15 linguiform
adjязикоподібний; у формі язика* * *aу формі язика, язикоподібний -
16 slip
1. n1) ковзання; сповзання2) помилка, промахa slip of the pen — описка, помилка в написанні
a slip of the tongue — обмовка, помилка на слові
to make a slip — помилитися, дати маху
3) ліфчик4) комбінація; нижня спідниця5) дитячий фартушок6) pl плавки7) наволочка8) паросток, живець; саджанець; пагін9) звич. pl мисл. шворка (для мисливських собак)10) мор. елінг; стапель11) геол. зсув12) тех. зменшення кількості обертів; пробуксовка14) скіпка, скалка15) поет. нащадок16) маленька тендітна істота17) бланк, реєстраційна картка; аркуш18) друк. гранка, відбиток19) амер. вузька лавка (у церкві)20) pl театр. лаштунки22) суспензія твердих тіл у рідині23) амер. скисле молокоslip ring — тех. контактне кільце
slip stream — ав. повітряний потік від гвинта
slip tank — ав. бензобак, що скидається
to give smb. the slip — непомітно утекти від когось, уникати когось
2. v1) ковзати; плавно (швидко) пересуватися2) прослизнути; зникнути, утекти3) рухатися тихо (непомітно)4) промайнути; проходити непомітноtime slips past — час летить
5) зробити (щось) тихо і непомітно6) вислизнути, зісковзнути; випадати (з пам'яті)it slipped from my mind, it slipped my memory — я зовсім забув про це
7) посковзнутися8) тех. буксувати, сковзати9) помилятися, робити промах10) розм. втрачати сили, слабнути11) спадати, знижуватися (про ціни тощо)12) вивихнути13) скидати, звільнятися (від чогось)16) ухилятися (від удару)17) с.г. викинути плід (про тварин)19) мор. попустити (якірний ланцюг)22) обійти, обвести (противника — футбол)23) плавно переходити (з одного стану в інший)24) погіршуватися, зменшуватисяslip along — розм. мчати
slip by — проходити, минати; промайнути
slip in, slip into — непомітно увійти; украдатися (про помилку)
slip on — накинути, надіти
slip out — спорт. зірватися із снаряда (гімнастика)
slip up — спіткнутися, помилитися; підсумовувати; розчаровувати
to slip one's breath — випустити дух, померти
to slip one's cable — віддати кінці, померти
to slip one's trolley — розм. з'їхати з глузду
let slip the dogs of war — поет. розпочати війну
* * *I [slip] n1) ковзання: сповзання2) помилка; промахa slip of the tongue — обмовка, застереження
3) ліфчик; комбінація; дитячий фартушок; pl плавки; наволочка4) pl швора, шворка ( для мисливських собак)5) мop. сліп; стапель6) гeoл. зсув; невелике скидання; висота скидання7) тex. падіння числа оборотів; пробуксовкаII [slip] v2) рухатися тихо або непомітно; вкрастися (нaпp., про помилку); проходити непомітно; зробити ( що-небудь) тихо е непомітно3) вислизати; втекти4) вислизати, зісковзувати; знімати, стягувати5) послизнутися; тex. ковзати, буксувати6) помилятися, робити промах ( slip up)7) слабшати, втрачати сили; спадати, падати, знижуватися8) вивихнути9) звільняти; скидати12) вставити (слово, зауваження)14) c-г. викинути плід ( про тварин)15) зaл. відчіплювати ( вагон)16) мop. витравити ( якірний ланцюг)19) обвести, обійти ( супротивника- футбол)20) to slip from smth to smth, to slip into smth переходити від одного до іншого21) to slip smth into smth (непомітно, потихеньку) всунути що-небудь куди-небудь22) to slip smth out of smth (непомітно, потихеньку) витягти що-небудь звідки-небудь23) to slip into clothes (швидко) одягтися24) to slip out of clothes (швидко) скинути з себе одяг25) to slip smth over smb усучити кому-небудь що-небудь; обійти, обдурити кого-небудь у чому-небудьIII [slip] n1) довга вузька смужка; тріска; скіпка2) пагін, відросток; черешок; саджанець; пoeт. нащадок; маленька істота3) стандартне друковане повідомлення або попередження; бланк, реєстраційна картка4) пoлiгp. гранка ( відбиток)5) cл. вузька лава ( церковна)6) pl театр. лаштункиIV [slip] v V [slip] n1) cпeц. суспензія2) cл. скисле, зсіле молоко3) тex. склопаста, шлікер -
17 tip
1. n1) верхній кінець; верхівка; кінчик; кінцівкаto have smth. at the tips of one's fingers — а) знати щось, як свої п'ять пальців; б) мати щось напоготові
2) наконечник3) мундштук4) приварний (припаяний) кінець ріжучого інструмента5) тонкий пензлик (з верблюдячої вовни)6) дотик, легкий удар7) розм. чайові; невеликий грошовий подарунокto give smb. a tip — дати комусь на чай
8) натяк, порада; відомості, одержані приватно (на перегонах, на біржі)the straight tip — надійна (добра) порада
9) нахил10) естакада11) перекидна вугільна вагонетка12) звалище, смітник13) удар кегліto miss one's tip — а) не досягти успіху (мети); б) погано грати (про циркового артиста)
2. v1) приставляти (надівати) наконечник3) ходити навшпиньки4) нахиляти (тж tip up); схиляти5) нахилятися (тж tip up)6) перевертати, перекидати7) перевертатися, перекидатися8) звалювати, скидати; спорожняти9) вивалюватися; спорожнятися11) усунути силою, убити, пристукнути, уколошкати14) давати на чай15) давати приватну інформацію16) натякати; застерігати, попереджатиto tip over (off) the perch, to tip up one's heels — простягти ноги, померти
* * *I [tip] n1) ( верхній) кінець; верхівка, кінчик; крайthe tip of one's tongue [of one's tail] — кінчик язика [хвоста]
the tips of the ears [of the fingers] — кінчики вушей [пальців]
tip of the lung — aнaт. легенева верхівка
the tip of the iceberg [of a hill] — верхівка айсберга [холма]
2) наконечникthe tip of a stick [of a spear, of an umbrella] — наконечник тростини [списа, парасольки]
the tip of a hat — верхня частина тульї капелюха; мундштук
3) приварний або припаяний кінець ріжучого інструменту; отпай ( невеликий виступ на склі після відпаювання)••from tip to toe — з голови до ніг /до п'ят/; to the tip s of one's fingers грунтовно, досконально, досконало; є як свої п'ять пальців
to be /to have it/ on / at / the tip of one's tongue — крутитися на язику
II [tip]to have smth at the tip s of one's fingers — знати що-н. як свої п'ять пальців; мати що-н. у повній готовності /напоготові/
1) υl. приставляти або надягати наконечникan arrow tipped with poison — стріла з отруйним наконечником, отруєна стріла; покривати верхню частину
2) зрізати, підрізати, підстригати4) напувати тверду пластинку ( на різець); вклеювати ( у книгу) ( кольорові) ілюстраціїIII [tip] nдотик; легкий ударIV [tip]1) υl. злегка торкатися, вдаритиto tip smb on the shoulder — легенько вдарити кого-н. по плечу
2) злегка зачепити м'яч гилкою, зрізати м'яч ( крикет)••V [tip] nto tip one's hat /one's lid/ to smb — недбало привітатися з ким-н., ледве доторкнувшись до капелюха
чайові; невеликий ( грошовий) подарунокVI [tip]tips included — = вартість послуги з чайовими чайові включені у вартість послуги
1) υl. давати "на чай"to tip a waiter — дати офіціантові "на чай" to tip the porter ( with) sixpence дати носильщику шість пенсів "на чай"
2) підкинути, видати (що-н. кому-н.); to tip smb; a note of thanks черкнути кому-н. декілька рядків на знак подякиtip us your fin /your flipper, your hand/! — вашу лапу /руку/!; to tip smb
a
/the/ wink /nod/ — підморгувати кому-н., подати знак кому-н.; попереджати когосьVII [tip]tip us a yarn — видай нам що-небудь цікавеньке; = ну, що скажешє
n натяк, порада; відомості, отримані приватно (особ., на перегонах або на біржі)tips for travellers — відомості для подорожуючих, до відома подорожуючих
tip s on how to remove stains /on removing stains/ from clothing — рекомендації по видаленню плям з одягу
a tip to do smth — порада зробити що-н.
take my tip — послухайтесь мене; моя вам порада
thanks for the tip — дякую /дуже вдячна/ за пораду
a tip from the stable — відомості про найбільш вірогідного переможця на скачках; ( конфіденційн інформація з найнадійніших джерел)
VIII [tip]to miss one's tip — погано грати (про циркового артист; не досягти успіху /поставленої цілі/)
1) υl. давати приватну інформацію (особ. вказувати на ймовірного переможця)to tip the winner — заздалегідь назвати переможця ( зана скачках); натякати, попереджати
2) cпopт., жapг. займатися ремеслом жучка ( на скачках)••IX [tip] nto be widely tipped for the job — мати всі шанси отримати (цю) роботу
1) нахилwith a tip — під нахилом, під углом
3) вагонетка, що перекидається ( вугільн)5) icт. удар кеглі ( що збиває іншу кеглю)X [tip]1) υl. нахилятиto tip one's chair backward — відхилитися /відкинутися/ назад разом із стільцем
to tip the scale /the beam/ — переважити, схилити чашу вагів
to tip the balance — вирішити результат справи; нахилятися
2) перекидати ( tip over)to tip over a pot [a vase] — перекинути казанок [вазу]; перекидуватися ( tip over)
3) вивалювати, спорожняти ( часто tip out)she tipped the money from her purse onto the table — вона висипала гроші з гаманця на стіл; вивалюватися, спорожнятися (тж. tip out)
4) диал. випивати, "закладати"; перекидати ( чарку)5) . усунути силою, убити, вбити, прибрати -
18 tongue-shaped
aщо має форму язика; у вигляді язика -
19 ломать
ломнуть1) ламати (-маю, -маєш и ламлю, ламлеш), ломити (-млю, -миш), ло[а]мнути; (крушить) трощити; срв. Ломить 1. [То не вітер, то не буйний, що дуба ламає (Шевч.). Страх ламле життя (Коцюб.). Дурень і м'яло ломить (Номис). Кидалися трощити все, що нагадувало їм про їхню ганьбу (Єфр.)]. -мать себе над чем голову - морочити, ламати, сушити собі голову (мозок), мізкувати, крутити мо[і]зком над чим, морочитися коло чого, над чим. [Бідолашна Маруся морочила собі голову і з тугою безнадійною впевнялася, що пособити вона нічим не може (Грінч.). Міркую собі, голову ламаю, а не тямлю, як дійти до краю (Кониськ.). Даремне крутив мізком над загадковою спадщиною, що мені дісталася (Крим.)]. -мать дверь - ламати, бити двері. [Одчиняй! Ламайте двері! (Шевч.)]. -мать камень, соль - ламати, бити, лупати камінь, лупати сіль. [Били камінь під горою, храми будували (Рудан.). Остався він у Криму, лупає сіль вагову (Рудч.)]. -мать комедию - см. Комедия 3. -мать коноплю - бити, терти, ламати коноплі. -мать копья - ламати, трощити списи; см. Копьё 1. -мать на куски что - трощити, ламати (и трощити) на дрізки (диал. на друзки), на дрі[у]зочки, на скалки, на г[к]амуз що. [Трощіте сосну на дрізки (Чуб.)]. -мать мёд - підрізувати вулика. -мать овёс, яровое - двоїти, (бороной) боронувати, боронити, скородити, (ралом) перералювати овес, ярину. -мать (заламывать) руки - ламати, ломити, заламувати руки. [Ламає руки старець (Франко). Умліває, ломить руки (Рудан.). Благала, заламуючи руки (Коцюб.)]. -мать старые порядки - ламати, (сильнее) нищити старі звичаї. -мать строение, дом - розбирати, буряти будівлю, будинок (хату). -мать (собирать) табак - рубати тютюн, (обрывать листья) обривати тютюн. -мать целину - орати (ворушити) цілину, орати пар, обліг (-логу). -мать язык - ламати язик (язика). [Та говори-бо по- людському, не ламай язика (Богодух.)];2) безл. Ветром -ет лёд - вітер ламає лід (кригу). Меня -ет - мене ломить, мне, тре, (корчит) судомить; срв. Ломить 2. Ломан(н)ый, нрч. - ламаний, ломлений; трощений; битий, лупаний и т. п.; срв. Ломан(н)ый, прлг. -ная посуда - битий посуд.* * *лама́ти, ломи́ти; (разрушать; превращать в щепки) трощи́ти\ломать го́лову над чем — суши́ти (моро́чити, ламати) [собі́] го́лову над чим
-
20 молчать
малчивать1) мовчати, німувати, (образно) мовчанку справляти, у мовчана грати(ся). [Тільки свекруха все лається, а ми всі мовчимо, слова за день один до одного не промовимо (Грінч.). Аж подумати гірко, як ота людина гарна зникла німуючи з-посеред миру божого (Куліш). А я було чую, та вже німую (Кониськ.). Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє (Мирн.) І знов почали ми у мовчана грати, журимось (Г. Барв.)]. Упорно -чать - уперто мовчати, уст не розімкнути. -чит, словно воды в рот набрал - мовчить, як риба (як німий), мовчить ні пари з уст. Заставлять, заставить -чать кого - змушувати, змусити мовчати кого, (образно) зав'язати язика кому; срв. Замолчать 2. [Людям язика не зав'яжеш (Номис)]. -чи! -чите! -чать! - мовчи! мовчіть! цить! цитьте! тихо! [Мовчи, глуха, - менше гріха! (Приказка). Цить, не плач, дасть мати калач (Номис). Ой, цитьте та мовчіте, та нікому не кажіте! (Пісня)]. -чи да ешь! - мовчи та диш! (Приказка). Законы -чат относительно этого обстоятельства - закони нічого не кажуть що-до цієї обставини (не передбачають цієї обставини). Молчащий - що (хто) мовчить, мовчущий. [Бере за руку мовчущого з дива диякона і веде у дім (Л. Укр.)]. -ться - мовчатися. [Мовчалося. Невесело виглядав степ і гнітив настрій (Леонт.)]. Тебе таки не -тся - тобі таки не мовчиться.* * *мовча́ти\молчать! — мовчи́!, мовчі́ть!, замо́вкни!, замовкніть!; цить!, ци́тьте!
См. также в других словарях:
язикатий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
язикатість — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
Neofit Rilski — (1838):Рortrait von Sachari Sograf (1810 1853), Bulgarische Nationalgalerie, Sofia Neofit Rilski (bulgarisch Неофит Рилски), geboren als Nikola Poppetrow Benin (bulg. Никола Поппетров Бенин; * 1793 in Bansko, damals Osmanisches Reich; … Deutsch Wikipedia
Pannonian Rusyn language — Infobox Language name=Pannonian Rusyn nativename=Руски язик Ruski yazik familycolor=Indo European states=Serbia, Croatia speakers=20,000 approx. rank=official regional language fam1=Indo European fam2=Balto Slavic fam3=Slavic fam4=West Slavic… … Wikipedia
Раковский — Савва Стойков (1818 68) болгарский политич. деятель и писатель; учился в Константинополе, потом в Афинах. В 1841 г. принимал участие в четах, делавших набеги на Турцию. В 1853 г. поступил на службу в Турцию секретарем военного совета, но скоро… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Нечуй-Левицкий — Нечуй Левицкий, Иван Семёнович Иван Семёнович Нечуй Левицкий Іван Семенович Левицький Псевдонимы: Нечуй Дата рождения … Википедия
Нечуй-Левицкий, Иван Семёнович — Эта статья содержит незавершённый перевод с иностранного языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца. Если вы знаете, на каком языке написан фрагмент, укажите его в этом шаблоне … Википедия
анкілоглосія — ї, ж., мед. Вроджене укорочення вуздечки язика. || Хвороблива малорухливість язика … Український тлумачний словник
вуздечка — и, ж. Частина збруї – ремені з вудилами та поводами, що їх надівають на голову коневі. •• Вузде/чка ве/рхньої губи/ вертикальна складка слизової оболонки порожнини рота, яка сполучає середину верхньої губи з яснами. Вузде/чка клі/тора складка… … Український тлумачний словник
западання — я, с. Дія за знач. западати. •• Запада/ння язика/ зміщення кореня язика до задньої стінки глотки, що створює перешкоду для надходження повітря в гортань і трахею … Український тлумачний словник
корінь — реня, ч. 1) Частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами. || Деревина або речовина цієї частини рослини. || Підземна частина деяких рослин (моркви, буряків, петрушки тощо), що її… … Український тлумачний словник